Буває помічаєш, як люди після довгого перебування в зовсім іншій культурі починають по-новому реагувати на дрібниці вдома. Хтось раптом стає надто пунктуальним, хтось навпаки розслаблюється в плані часу, а хтось перестає сприймати гучні емоції як норму. Це ніби тихі зміни накопичуються, і ти вже не той, ким був до від'їзду, навіть якщо сам не можеш чітко пояснити, де саме перемикнувся. Просто фоновий вплив оточення, ритму життя, того, як люди навколо спілкуються чи вирішують проблеми — і ось ти вже по-іншому дивишся на звичайні речі.

Ну от, я якраз недавно розмовляв з одним чуваком, який порівнював своє навчання в Японії і потім короткий семестр у Данії. Каже, в Азії на нього найбільше вплинула ота постійна дисципліна і повага до авторитетів — змусило стати терплячішим, менше фокусуватися на "я", а більше на загальну гармонію. А в Скандинавії йому запам'яталося, як усі навколо спокійно відстоюють свої кордони, без агресії, і це навпаки розкрило в ньому впевненість висловлювати думку. Загалом він вважає, що Азія сильніше змінює характер назовні, а скандинавський підхід глибше працює з внутрішньою свободою. До речі, якщо кому цікаво порівняти варіанти програм чи просто почитати про такі нюанси, то https://study.ua/uk/ там є купа реальних відгуків і деталей про різні країни — без всякого нав'язування, просто зручно зібрано. Мені здається, все залежить від того, наскільки ти готовий відкритися новому.